Politeur — WBuch

поліцейський, правоохоронець

Ein Beamter, der für die Aufrechterhaltung der öffentlichen Ordnung und Sicherheit zuständig ist.

Чиновник, який відповідає за підтримання громадського порядку та безпеки.

возвышенное A

☞ Застарілий термін для позначення поліцейського; сьогодні вживається переважно в Австрії.

Der Politeur patrouillierte durch die nächtlichen Gassen.

— Поліцейський патрулював нічними вуличками.
Ein tapferer Politeur bewachte die Stadtgrenzen.

— Відважний охоронець стеріг межі міста.

Синонимы

інспектор, наглядач

Ein Beamter, der die Durchsetzung von Gesetzen und Verordnungen im öffentlichen Raum überwacht.

Посадова особа, яка контролює дотримання законів та постанов у громадському просторі.

нейтральное

Der Politeur stellte die Einhaltung der Verordnung sicher.

— Поліцейський стежив за дотриманням постанови.
Wir mussten auf den Politeur warten.

— Нам довелося чекати на полірувальника.