наставниця, наставник
Eine Person, die eine andere Person (meist eine Studentin) in einem praktischen oder theoretischen Lernprozess anleitet und beaufsichtigt.
Особа, яка керує та наглядає за іншою особою (зазвичай студенткою) у процесі практичного або теоретичного навчання.
☞ Часто вживається в медичному або академічному контексті.
-
Die Präzeptorin gab der Studentin wertvolle Tipps für die Visite.— Викладачка дала студентці цінні поради щодо візиту.
-
Er sprach mit seiner Präzeptorin über den Lernfortschritt.— Він розмовляв зі своєю наставницею про успіхи в навчанні.
-
Eine erfahrene Präzeptorin unterstützt die praktische Ausbildung.— Досвідчена наставниця допомагає у практичному навчанні.
Синонимы