імперський міністр закордонних справ
Ein Minister, der für die Außenpolitik des Reiches zuständig ist.
Міністр, який відповідає за зовнішню політику держави.
☞ Історичний термін, який використовується переважно в контексті Німецької імперії або Веймарської республіки.
-
Der Reichsaußenminister leitete die diplomatische Verhandlung.— Рейхсміністр закордонних справ керував дипломатичними переговорами.
-
Die Entscheidung des Reichsaußenministers beeinflusste die Allianz.— Рішення рейхсміністра закордонних справ вплинуло на Альянс.
-
Er wurde zum neuen Reichsaußenminister ernannt.— Його призначили новим рейхсміністром закордонних справ.
Синонимы