рентгенолог, рентген-технік
Ein Fachbegriff für eine Person, die Röntgenstrahlen zur medizinischen Diagnostik einsetzt oder damit arbeitet.
Термін, що позначає особу, яка використовує рентгенівські промені для медичної діагностики або працює з ними.
☞ У сучасній медичній термінології це радше неприйнятно; зазвичай вживаються терміни «радіолог» або «МТРА».
-
Der Röntgenkater untersuchte die Aufnahme des gebrochenen Beins.— Рентгенолог досліджував знімок зламаної ноги.
-
Früher nannte man den Techniker oft einen Röntgenkater.— Раніше техніка часто називали «рентгенівським котом».