другорядна чеснота
Eine Tugend, die nicht als primär oder essenziell angesehen wird, sondern erst als Folge oder Ergänzung einer grundlegenden Tugend auftritt.
Чеснота, яку не вважають первинною чи суттєвою; вона з’являється лише як наслідок або доповнення до основної чесноти.
-
Höflichkeit kann als eine Sekundärtugend der Gerechtigkeit betrachtet werden.— Ввічливість можна вважати другорядною чеснотою справедливості.
-
Er betrachtete seine Geduld lediglich als eine Sekundärtugend.— Він вважав свою терплячість лише другорядною чеснотою.