король-сонце
Eine Bezeichnung für einen absolut herrschenden Monarchen, der seine Macht als gottgegeben oder unanfechtbar ansieht.
Позначення для абсолютно владного монарха, який вважає свою владу дарованою Богом або непохитною.
☞ Часто вживається в історично-іронічному або зневажливому значенні.
-
Ludwig XIV. galt als der Sonnenkönig von Frankreich.— Людовик XIV вважався „Королем-Сонцем“ Франції.
-
Sein Anspruch, ein Sonnenkönig zu sein, führte zum Widerstand.— Його претензії на роль „Короля-Сонця“ викликали опір.
Синонимы