суперерогація
Die Ausführung einer Handlung, die über die eigentliche Pflicht oder die geforderte Leistung hinausgeht.
Виконання дії, яка виходить за межі безпосереднього обов’язку або вимаганої дії.
☞ Вживається переважно в етиці та теології.
-
Seine Tat war ein Akt der Supererogation.— Його вчинок був актом надмірної доброчинності.
-
In der Ethik wird die Supererogation oft diskutiert.— У етиці часто обговорюється суперерогація.