мантія, одяг
Ein langes, meist schwarzes Gewand, das von Geistlichen oder Juristen bei offiziellen Anlässen getragen wird.
Довга, переважно чорна мантія, яку священнослужителі або юристи носять під час офіційних заходів.
-
Der Richter legte seinen schwarzen Talar an.— Суддя надів свій чорний мантій.
-
Die Priester trugen bei der Zeremonie einen feinen Talar.— Під час церемонії священики носили витончені талари.
-
Der Talar ist ein Symbol der amtlichen Würde.— Мантія є символом офіційної гідності.
Синонимы