Telefonkarte

[teleˈfoːnˌkaʁtə]

По слогам te|le|fon|kar|te

§ Грамматика

Genitiv

der Telefonkarte

Plural

die Telefonkarten

§Значения

телефонна картка

Eine Karte mit Guthaben oder einem Code, die zum Bezahlen von Telefongesprächen verwendet wird.

Картка з коштами або кодом, яка використовується для оплати телефонних розмов.

нейтральное

Ich muss eine neue Telefonkarte am Kiosk kaufen.

— Я мушу купити нову телефонну картку в кіоску.
Die Telefonkarte ist leider schon fast leer.

— На жаль, телефонна картка вже майже порожня.

картка для поповнення

Ein digitales Guthaben oder ein Code, der in einem Mobilfunkvertrag oder Prepaid-System genutzt wird.

Цифровий баланс або код, який використовується в мобільному контракті чи системі передоплати.

нейтральное

Wo kann ich eine Telefonkarte zum Aufladen finden?

— Де я можу знайти телефонну картку для поповнення?
Er hat die Telefonkarte in sein Handy eingegeben.

— Він ввів номер телефону у свій мобільний.

§Однокоренные

§Связанные слова