тейн
Ein Adliger oder ein hochrangiger Krieger im angelsächsischen Feudalsystem.
Дворянин або високопоставлений воїн в англосаксонській феодальній системі.
☞ Стосується переважно історичних або літературних контекстів.
-
Der mutige Thane kämpfte treu für seinen König.— Відважний тейн вірно боровся за свого короля.
-
Die Ländereien wurden an den Thane übertragen.— Землі були передані тейну.
-
Viele Thane versammelten sich in der großen Halle.— Багато танів зібралися у великій залі.
Синонимы