трубадур
Ein mittelalterlicher Dichter und Sänger, der lyrische Lieder über die Liebe oder gesellschaftliche Themen vortrug.
Середньовічний поет і співак, який виконував ліричні пісні про кохання чи суспільні теми.
☞ Стосується насамперед історичної постаті трубадурів.
-
Der Trobador sang ein Lied über die unerfüllte Liebe.— Трубадур співав пісню про нерозділене кохання.
-
Der Trobador reiste von Hof zu Hof, um seine Lieder vorzutragen.— Трубадур мандрував від двору до двору, щоб співати свої пісні.
-
Die Kunst des Trobadors war hoch angesehen.— Мистецтво трубадура користувалося великою повагою.
Синонимы