Tunica — WBuch

туніка

Ein Kleidungsstück, das aus einem Stoffstück besteht und den Körper bedeckt.

Одяг, який складається з одного шматка тканини та покриває тіло.

терминологическое

☞ Зазвичай вживається в історичному або археологічному контексті.

Die Römer trugen oft eine einfache Tunica.

— Римляни часто носили просту туніку.
Die weiße Tunica war aus Leinen gefertigt.

— Біла туніка була зроблена з льону.

Синонимы

туніка (оболонка/шар)

Eine dünne Schicht oder Hülle in der Biologie oder Anatomie.

Тонкий шар або оболонка в біології чи анатомії.

терминологическое

Die Tunica umschließt das Organ vollständig.

— Туніка повністю охоплює орган.
Untersuchungen zeigten eine beschädigte Tunica.

— Дослідження показали пошкоджену оболонку.