мандрівний єпископ
Ein Bischof, der ohne festes Bistum umherzieht und keine feste Diözese bekleidet.
Єпископ, який мандрує без постійної єпархії та не очолює жодної єпархії.
☞ Історичний термін для позначення мандрівних священнослужителів.
-
Der Vagantenbischof reiste durch die entlegenen Provinzen.— Єпископ-мандрівник подорожував віддаленими провінціями.
-
Manche betrachteten den Vagantenbischof mit großem Misstrauen.— Деякі ставилися до мандрівного єпископа з великою недовірою.
-
Sein Leben als Vagantenbischof war von ständiger Bewegung geprägt.— Його життя як єпископа-кочівника характеризувалося постійним рухом.