впертість, упертість
Die Eigenschaft, in einer Meinung oder Einstellung unnachgiebig und festgefahren zu sein.
Властивість бути непохитним та застряглим у певній думці чи позиції.
-
Seine Verstocktheit macht eine Diskussion unmöglich.— Його впертість робить будь-яку дискусію неможливою.
-
Trotz aller Argumente blieb sie in ihrer Verstocktheit.— Незважаючи на всі аргументи, вона залишалася впертою.
Синонимы