повний голосний
Ein Vokal, der in seiner Lautbildung voll ausgeprägt ist und keine Reduktion erfährt.
Голосний звук, який у процесі вимови є повністю сформованим і не зазнає редукції.
-
In der Silbe wird ein Vollvokal benötigt.— У складі потрібен повний голосний.
-
Der Linguist analysierte jeden Vollvokal im Text.— Лінгвіст проаналізував кожну повну голосну в тексті.
-
Ein Vollvokal unterscheidet sich deutlich von einem Schwa-Laut.— Повноголосна голосна суттєво відрізняється від шва.
Антонимы