двостомаркова купюра
Ein Banknote oder Papiergeld im Nennwert von zweihundert Mark.
Банкнота або паперові гроші з номіналом двісті марок.
☞ Стосується історичної валюти (наприклад, німецької марки).
-
Er fand einen alten Zweihundertmarkschein in der Schublade.— Він знайшов у шухляді стару купюру в двісті марок.
-
Der Zweihundertmarkschein war in einem sehr guten Zustand.— Двісотомаркова купюра була у дуже гарному стані.
-
Sie zahlte mit einem Zweihundertmarkschein für die Antiquität.— Вона заплатила за антикваріат двомастами марками.
Синонимы