двомаркова купюра
Ein Banknote oder ein Geldschein mit einem Nennwert von zwei Mark.
Банкнота або грошова купюра з номіналом у дві марки.
☞ Стосується валют минулого, таких як марка до введення євро.
-
Er legte einen alten Zweimarkschein auf den Tisch.— Він поклав на стіл стару купюру в два марки.
-
In der Vitrine lag ein seltener Zweimarkschein.— У вітрині лежала рідкісна двомаркова купюра.
-
Der Sammler suchte nach einem unbeschädigten Zweimarkschein.— Колекціонер шукав непошкоджену двомаркову купюру.
Синонимы