дитячий, немовлячий
In einer Weise, die typisch für ein Baby oder die Bedürfnisse eines Babys ist.
У спосіб, який є типовим для немовляти або для потреб немовляти.
☞ Часто вживається метафорично для позначення дитячої або незграбної поведінки.
-
Er bewegt sich heute etwas babymäßig.— Сьогодні він поводиться трохи по-дитячому.
-
Das ist eine sehr babymäßige Reaktion.— Це дуже „дитяча“ реакція.
-
Sie lachte ganz babymäßig.— Вона сміялася по-дитячому.