відомий, очевидний
Etwas ist bekannt, offensichtlich oder kann nachgewiesen werden.
Щось є відомим, очевидним або може бути доведене.
☞ Часто вживається в юридичних або формальних контекстах.
-
Dies ist ein erweißlicher Umstand.— Це очевидна обставина.
-
Die Tat war erweißlich.— Цей вчинок був доведений.
-
Es ist erweißlich, dass er recht hatte.— Доведено, що він мав рацію.