компетентний, адекватний, дієздатний
Die Fähigkeit besitzend, die rechtlichen und moralischen Konsequenzen des eigenen Handelns zu verstehen und danach zu handeln.
Наявність здатності розуміти правові та моральні наслідки власних дій та діяти відповідно до цього.
☞ Використовується переважно в юридичному контексті.
-
Der Angeklagte gilt als genfähig.— Підсудний вважається здатним до укладання договорів.
-
Er war zum Tatzeitpunkt voll genfähig.— На момент скоєння злочину він був повністю осудний.
-
Ist der Patient rechtlich genfähig?— Чи є пацієнт юридично дієздатним?
Синонимы
Антонимы