землевласник
Im Besitz von Grundstücken oder Bodenflächen befindlich.
Володіє ділянками чи земельними площами.
☞ Зазвичай вживається в юридичному або у сфері нерухомості.
-
Die grundbesitzende Familie lebt seit Generationen hier.— Ця родина власників землі живе тут вже багато поколінь.
-
Er ist ein grundbesitzender Unternehmer.— Він — підприємець, який володіє землею.
-
Diese Institution ist grundbesitzend.— Ця установа є власницею землі.
Синонимы