habhaftig — WBuch

відчутний, матеріальний

Etwas, das man physisch greifen oder anfassen kann; materiell vorhanden.

Щось, що можна фізично схопити або торкнутися; матеріально існує.

нейтральное

☞ Часто вживається у поєднанні «щось матеріальне».

Er suchte nach etwas Habhaftigem, um seine Theorie zu beweisen.

— Він шукав щось, чим міг би підтвердити свою теорію.
Die Beweise waren nicht habhaftig genug.

— Докази були недостатньо переконливими.

Синонимы

Антонимы

конкретний, суттєвий

Konkret, greifbar oder substanziell, im Gegensatz zu abstrakt oder vage.

Конкретний, відчутний або матеріальний, на відміну від абстрактного чи нечіткого.

возвышенное

Ihre Argumentation blieb leider sehr wenig habhaftig.

— На жаль, ваша аргументація залишилася дуже непереконливою.
Wir brauchen habhaftige Ergebnisse für den Bericht.

— Нам потрібні конкретні результати для звіту.