безмежний, нескінченно далекий
Extrem weit entfernt oder unendlich weit ausgedehnt.
Надзвичайно далеко віддалений або безмежно широко розповсюджений.
☞ Часто вживається поетично або метафорично.
-
Die himmelweite Wüste erstreckte sich vor uns.— Перед нами простягалася безмежна пустеля.
-
Sein Blick schweifte in die himmelweite Ferne.— Його погляд блукав у безмежну далечінь неба.
-
Das Meer erschien uns heute himmelweit.— Сьогодні море здавалося нам безмежним.
Синонимы
Антонимы