впізнаваний, розпізнаваний, помітний
So beschaffen, dass man etwas oder jemanden eindeutig identifizieren oder erkennen kann.
Такий, що дозволяє однозначно ідентифікувати або впізнати щось чи когось.
-
Die Handschrift ist kaum kenntlich.— Цей почерк ледве можна розібрати.
-
Er trug ein kenntliches Abzeichen.— На ньому була помітна емблема.
-
Die Spuren sind deutlich kenntlich.— Сліди чітко видно.
Синонимы
Антонимы