боязкий, боягузливий, пригнічений
Mangel an Mut, Entschlossenheit oder Selbstvertrauen zeigend; gedemütigt oder entmutigt.
Виявляючи нестачу сміливості, рішучості чи впевненості в собі; пригнічений або знесилений.
-
Er zeigte sich in der schwierigen Situation sehr kleinmütig.— У складній ситуації він повів себе дуже боягузливо.
-
Sein kleinmütiger Blick verriet seinen inneren Zweifel.— Його боязкий погляд видавав його внутрішні сумніви.
-
Man sollte nicht so kleinmütig gegenüber dem Schicksal sein.— Не варто бути таким малодушним перед обличчям долі.
Синонимы
Антонимы