скрипучий, скреготливий
Ein Geräusch erzeugend, das durch Reibung oder Druck entsteht, oft schrill oder unregelmäßig.
Звук, який виникає внаслідок тертя або тиску; часто пронизливий або нерегулярний.
-
Ich hörte eine knarrende Tür im Flur.— Я почув, як у коридорі скрипнули двері.
-
Der alte Dielenboden ist sehr knarrend.— Стара дощата підлога дуже скрипить.
-
Ein knarrendes Geräusch kam aus der Küche.— З кухні долинув скрипучий звук.
Синонимы
Антонимы