повний, комплектний
Bezieht sich auf etwas, das vollständig, umfassend oder in allen Teilen vorhanden ist.
Стосується чогось, що є повністю, у повному обсязі або в усіх своїх частинах.
☞ Це слово є невживаним у стандартній німецькій мові; правильною формою є «komplett».
-
Wir benötigen eine komplektische Lösung für das Problem.— Нам потрібне повне рішення цієї проблеми.
-
Das Set ist in einem komplektischen Zustand.— Набір знаходиться в повністю комплектному стані.
Синонимы
Антонимы