конституюючий, засновницький
Etwas begründend, erschaffend oder die Grundlage für etwas Wesentliches bildend.
Щось, що закладає основу, створює або формує базу для чогось суттєвого.
☞ Часто вживається в юридичному, політичному або філософському контекстах.
-
Dies ist ein konstituierendes Element unserer Gesellschaft.— Це є складовою частиною нашого суспільства.
-
Die konstituierende Versammlung trat gestern zusammen.— Учора зібралися Установчі збори.
-
Diese Entscheidung war konstituierend für den neuen Prozess.— Це рішення стало основою для нового процесу.
Синонимы
Антонимы