контрфактичний
Sich auf eine Situation beziehend, die nicht der Realität entspricht, aber als hypothetisch betrachtet wird.
Стосується ситуації, яка не відповідає дійсності, але розглядається як гіпотетична.
☞ Використовується переважно в логіці, лінгвістиці та філософії.
-
Die Forscher nutzten kontrafaktische Analysen für die Studie.— Дослідники використовували контрфактичний аналіз у своєму дослідженні.
-
Diese Aussage ist rein kontrafaktisch.— Ця твердження є суто контрфактичним.
-
In der Linguistik untersucht man kontrafaktische Konditionalsätze.— У лінгвістиці вивчаються контрафактичні умовні речення.
Синонимы