власник землі
Im Besitz von Grundstücken oder Ländereien befindlich.
Володіє ділянками чи земельними наділами.
-
Die landbesitzende Schicht genoss große Privilegien.— Шар землевласників користувався великими привілеями.
-
Er ist ein sehr einflussreicher, landbesitzender Mann.— Він дуже впливова та заможна людина, власник землі.
Синонимы
Антонимы