становий
Die Rechte und Privilegien der Stände (z. B. Adel, Klerus) betreffend oder aus ihnen resultierend.
Що стосується прав та привілеїв станів (наприклад, дворянства, духовенства) або випливає з них.
☞ Стосується насамперед історичного станового суспільства.
-
Die landständische Ordnung prägte das politische Leben des Mittelalters.— Сословний лад визначав політичне життя Середньовіччя.
-
Es gab viele landständische Privilegien, die den Adel schützten.— Існувало багато станових привілеїв, які захищали дворянство.
-
Das System war durch landständische Strukturen gekennzeichnet.— Система характеризувалася становими структурами.
Синонимы
Антонимы