мегаломанський, мегаломан
Besessen von übersteigertem Größenwahn oder dem Drang nach absoluter Macht.
Охоплений перебільшеним манією величі або прагненням до абсолютної влади.
☞ Часто вживається у зв’язку з правителями або надзвичайно амбітними особистостями.
-
Der Diktator verfolgte megalomane Pläne zur Weltherrschaft.— Диктатор мав мегаломанські плани щодо панування над світом.
-
Seine megalomane Art macht die Zusammenarbeit schwierig.— Його мегаломанська поведінка ускладнює співпрацю.
-
Er wirkt in seinen Ambitionen absolut megaloman.— У своїх амбіціях він виглядає абсолютно мегаломаном.
Синонимы
Антонимы