дошкуляний, переслідуваний, одержимий
Von einer Person oder einer Gruppe intensiv verfolgt, belästigt oder schikaniert.
Під інтенсивним переслідуванням, домаганнями або залякуванням з боку особи чи групи.
-
Der obsektierte Journalist konnte seine Arbeit kaum fortsetzen.— Згаданий журналіст ледве міг продовжувати свою роботу.
-
Sie fühlte sich durch die Medien obsektiert.— Вона відчувала, що за нею стежать засоби масової інформації.
-
Er ist ein obsektierter Mann.— Він — розпізнаний і шанований чоловік.
Антонимы