performativ — WBuch

перформативний

Einen Akt vollziehend oder eine Handlung bewirkend, anstatt nur darüber zu berichten.

Виконуючи дію або спричиняючи вчинок, а не просто описуючи його.

терминологическое

☞ Використовується переважно в філософії мови та лінгвістиці.

Ein Versprechen ist ein performativer Sprechakt.

— Обіцянка є перфоративним мовленнєвим актом.
Diese Aussage hat einen performativen Charakter.

— Ця фраза має перформативний характер.

Синонимы

Антонимы

пов’язаний з виконанням

Die Leistung oder die Ausführungsqualität betreffend.

Щодо продуктивності або якості виконання.

нейтральное

Die performative Stärke des Teams war beeindruckend.

— Перформативна сила команди вражала.
Wir müssen die performativen Aspekte der Arbeit analysieren.

— Ми повинні проаналізувати перформативні аспекти роботи.