поліхронний, що охоплює кілька періодів часу
Über viele verschiedene Zeiträume oder Epochen hinweg stattfindend oder bestehend.
Що відбувається або існує протягом багатьох різних періодів чи епох.
☞ Використовується переважно в філософії, історичній науці чи теорії літератури.
-
Die Studie untersucht eine polychrone Entwicklung der Kultur.— У дослідженні розглядається поліхронний розвиток культури.
-
Das Werk weist eine polychrone Struktur auf.— Цей твір має поліхронну структуру.
-
Diese Prozesse sind in ihrer Natur polychron.— Ці процеси за своєю природою є поліхронними.
Синонимы