жадібний, скупий
Besessen von dem Wunsch, materiellen Besitz oder Geld in unermesslichem Maße zu erlangen.
Охоплений бажанням отримати матеріальні блага або гроші в незліченній кількості.
☞ Часто вживається у зневажливому значенні.
-
Der raffgierige Geschäftsmann wollte nur den Profit maximieren.— Жадібний бізнесмен прагнув лише максимізувати прибуток.
-
Sie gilt als eine sehr raffgierige Person.— Її вважають дуже жадібною людиною.
-
Niemand mag ihn wegen seiner raffgierigen Art.— Ніхто не любить його через його жадібну натуру.
Антонимы