вимогливий
Bezieht sich auf die Forderung oder den Anspruch auf die Herausgabe von Gütern oder Mitteln.
Стосується вимоги або претензії на передачу товарів чи коштів.
☞ Зазвичай вживається в юридичному або адміністративному контексті.
-
Die Behörde erließ einen requisitorischen Bescheid.— Орган влади видав відповідну постанову.
-
Der Prozess folgte einem strengen requisitorischen Muster.— Процес відбувався за суворим реквізиторським зразком.
Антонимы