розривний, що спричиняє розрив
Medizinisch: Einen Riss oder einen Durchbruch in einem Organ oder Gewebe betreffend.
Медично: що стосується розриву або прориву в органі чи тканині.
-
Der Patient erlitt eine rupturöse Komplikation.— У пацієнта виникла розривна ускладнення.
-
Die Wunde zeigte einen rupturösen Verlauf.— Рана мала ознаки розриву.
Антонимы