занепалий, старий, зношений
In einem Zustand des Verfalls oder der Alterung befindlich; alt oder abgenutzt.
Знаходиться в стані занепаду або старіння; старий або зношений.
☞ Часто вживається поетично або з легким зневажливим відтінком щодо речей чи людей.
-
Das tandige Haus stand am Rande des Waldes.— Будинок із зубцями стояв на краю лісу.
-
Er blickte auf seine tandigen Tage zurück.— Він згадував свої безтурботні дні.
-
Die alten Mauern wirkten sehr tandig.— Старовинні стіни виглядали дуже занедбаними.