unarretierbar

незатримуваний, неможливо затримати

Nicht durch polizeiliche oder staatliche Maßnahmen festnehmbar oder in Gewahrsam zu bringen.

Нездатний до затримання чи взяття під варту поліцією або державними органами.

нейтральное

Der flinke Dieb blieb für die Polizei unarretierbar.

— Швидкий злодій залишився недосяжним для поліції.
Er gilt als unarretierbar aufgrund seiner schnellen Fluchtwege.

— Його вважають незатримуваним через наявність швидких шляхів втечі.

Синонимы

Антонимы

незупинний, нестримний

Metaphorisch für etwas, das sich nicht aufhalten, kontrollieren oder stoppen lässt.

Метафорично позначає щось, що неможливо зупинити, контролювати чи обмежити.

возвышенное

Ihr Wissensdurst schien absolut unarretierbar.

— Її жага до знань здавалася абсолютно невгамовною.
Der Fortschritt der Technologie ist unarretierbar.

— Прогрес технологій є незупинним.