непереможний, нездоланний
Nicht zu besiegen, zu bezwingen oder zu unterwerfen.
Непереможний, непідкорюваний чи непідвладний.
-
Die unbezwungbare Armee rückte langsam vor.— Непереможна армія повільно просувалася вперед.
-
Er gilt als ein unbezwungbarer Champion.— Його вважають непереможним чемпіоном.
Синонимы