незадоволений, дратівливий, прискіпливий
Schwer zu erfreuen, unzufrieden oder mürrisch in der Stimmung.
Важко втішити; незадоволений або похмурого настрою.
☞ Часто використовується для людей, які легко втрачають добрий настрій.
-
Er ist ein unerquicklicher alter Mann.— Він — неприємний старий чоловік.
-
Die Kundin zeigte sich äußerst unerquicklich.— Клієнтка поводилася надзвичайно неприємно.
-
Sein unerquicklicher Blick verriet seinen Unmut.— Його неприємний погляд видавав його невдоволення.
Антонимы