звіроподібний, тваринний
Tierisch, instinktgesteuert oder die menschliche Vernunft missachtend.
Звіроподібний, керований інстинктами або що ігнорує людський розум.
☞ Часто вживається з негативним відтінком щодо неконтрольованих, імпульсивних форм поведінки.
-
Er zeigte ein viehischartiges Verhalten gegenüber seinen Feinden.— Він поводився по-звірячому щодо своїх ворогів.
-
Ihre Triebe wirkten auf ihn vollkommen viehischartig.— Його вчинки здалися йому абсолютно тваринними.
-
Das war ein viehischartiger Akt der Gewalt.— Це був варварський акт насильства.
Синонимы
Антонимы