прийняти попереднє рішення
Eine Entscheidung treffen, bevor eine umfassende Prüfung oder ein endgültiges Urteil erfolgt.
Прийняти рішення до проведення всебічної перевірки або остаточного судження.
☞ Часто вживається в юридичному або адміністративному контексті.
-
Das Gericht konnte in diesem Fall nicht vorabentscheiden.— У цій справі суд не зміг ухвалити попереднє рішення.
-
Die Behörde hat über den Antrag vorabentschieden.— Орган вже ухвалив попереднє рішення щодо заяви.