безплідний, стерильний
Biologisch nicht in der Lage, Nachkommen zu zeugen.
Біологічно не здатний до розмноження.
☞ Часто вживається в медичному або біологічному контексті.
-
Der Patient wurde als zeugungsunfähig eingestuft.— Пацієнта визнали нездатним до зачаття.
-
Einige Tiere sind aufgrund von Krankheiten zeugungsunfähig.— Деякі тварини через хвороби не можуть розмножуватися.
-
Die medizinische Untersuchung ergab, dass er zeugungsunfähig ist.— Медичне обстеження показало, що він не здатний до зачаття.
Синонимы
Антонимы