випадково
Durch Zufall; ohne Absicht oder Planung.
Випадково; без наміру чи планування.
-
Ich habe ihn zufälligweise im Park getroffen.— Я випадково зустрів його в парку.
-
Hast du zufälligweise einen Stift für mich?— Чи не маєте ви випадково ручку для мене?
-
Das ist zufälligweise genau das, was ich wollte.— Це, власне, саме те, чого я хотів.
Синонимы
Антонимы