безплідність, марність
Der Zustand, in dem etwas keine Ergebnisse, Früchte oder Erfolge hervorbringt.
Стан, у якому щось не приносить результатів, плодів чи успіху.
☞ Зазвичай вживається як іменник; як прикметник поширенішою є форма «fruchtlos».
-
Die Fruchtlosigkeit seiner langen Bemühungen war für ihn sehr enttäuschend.— Безрезультатність його довгих зусиль дуже його розчарувала.
-
Die Fruchtlosigkeit seiner Versuche führte schließlich zu großer Verzweiflung.— Безуспішність його спроб зрештою призвела до великого відчаю.
Синонимы
Антонимы