стан буття, стан того, що сталося
Ein veralteter oder dialektaler Begriff für das Partizip II von 'sein', der heute kaum noch als eigenständiges Substantiv existiert, sondern meist als Teil von Wendungen oder in historischem Kontext vorkommt.
Застарілий або діалектний термін для позначення дієприкметника II від дієслова «бути»; сьогодні він майже не існує як самостійний іменник, а переважно зустрічається у складі виразів або в історичному контексті.
☞ Сьогодні вживається майже виключно у дуже специфічних регіональних діалектах або як архаїчна форма.
-
Sein altes Gewese war ihm nicht mehr eigen.— Його стара манера поводитися вже не була йому властива.