Glaubensgenosse

єдиновірець

Eine Person, die denselben religiösen Glauben teilt wie eine andere Person.

Особа, яка поділяє ту саму релігійну віру, що і інша особа.

нейтральное

Er traf in der Fremde einen alten Glaubensgenossen.

— У чужині він зустрів старого співвірця.
Die Glaubensgenossen versammelten sich zur gemeinsamen Andacht.

— Віруючі зібралися на спільну молитву.

людина зі схожими поглядами

Eine Person, die eine ähnliche ideologische oder weltanschauliche Überzeugung teilt.

Особа, яка поділяє схожі ідеологічні або світоглядні переконання.

возвышенное

☞ Часто вживається метафорично для позначення політичних або світоглядних союзників.

In dieser politischen Debatte suchte er nach Glaubensgenossen.

— У цій політичній дискусії він шукав одновірців.
Sie betrachtete ihn als einen treuen Glaubensgenossen ihrer Ideologie.

— Вона вважала його вірним прихильником своєї ідеології.