власник маєтку
Eine Person, die ein großes landwirtschaftliches Anwesen oder ein Gut besitzt.
Особа, яка володіє великим сільськогосподарським маєтком або економією.
-
Der Gutsbesitzer verwaltet seine Ländereien sehr effizient.— Власник маєтку дуже ефективно керує своїми землями.
-
Früher lebten viele Arbeiter auf dem Anwesen des Gutsbesitzers.— Раніше на маєтку поміщика жило багато робітників.
-
Ein wohlhabender Gutsbesitzer kaufte das angrenzende Feld.— Заможний поміщик купив сусіднє поле.
Синонимы